Перейти до основного вмісту

AsDentStudio

Юридичні документи

Стандарти захисту неповнолітніх

СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ НЕСПОВНОЛІТНІХ, ПРИЙНЯТІ КОМПАНІЄЮ «AS-DENT STUDIO» З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ, З МІСЦЕМ РОЗТАШУВАННЯ У ВРОЦЛАВІ, ВУЛИЦЯ КРАКОВСЬКА, 84/40, KRS: 0001201665

I. Правила, що забезпечують безпеку взаємовідносин між неповнолітнім та персоналом закладу або організатора, а саме — заборонені дії щодо неповнолітніх

  1. Медичний персонал зобов’язаний забезпечити присутність батька чи законного опікуна під час проведення діагностичних та лікувальних процедур щодо неповнолітньої особи. Це найважливіший аспект, який забезпечує неповнолітньому пацієнту необхідне відчуття безпеки та комфорту. Крім того, саме батьки або особи, які опікуються неповнолітнім, найкраще знають його потреби та особливості поведінки.
  2. Медичний персонал повинен, наскільки це можливо, враховувати заявлені індивідуальні потреби неповнолітнього пацієнта, що забезпечують йому додатковий комфорт під час отримання медичних послуг, за умови, що вони не суперечать належному наданню медичної допомоги (наприклад, право принести до стоматологічного кабінету невелику іграшку, м’яку іграшку тощо).
  3. Медичний персонал повинен надати неповнолітньому пацієнту можливість висловити свою думку щодо запланованих або наданих йому медичних послуг. Пацієнт віком від 16 років має право на повну медичну інформацію та право приймати рішення щодо діагностично-терапевтичного процесу.
  4. Медичний персонал повинен виявляти терпимість у стосунках з неповнолітніми пацієнтами, їхніми законними представниками та опікунами, пам’ятаючи, що в деяких ситуаціях вони можуть опинитися поза зоною свого комфорту, особливо під час надання таких медичних послуг, як видалення зуба або лікування пацієнта, який звертається зі сильним болем.
  5. Забороняються будь-які дії персоналу медичного закладу, спрямовані на те, щоб викликати у неповнолітнього пацієнта страх, відчуття загрози або примусу під час надання медичних послуг. Недопустимо примушувати неповнолітнього пацієнта до певної поведінки або співпраці з медичним персоналом за допомогою крику. Медичний персонал не повинен допускати, щоб такі методи застосовувалися в медичному закладі також законними представниками або опікунами неповнолітнього пацієнта.

II. Принципи та порядок вжиття заходів у разі підозри про заподіяння шкоди неповнолітньому або наявності інформації про таке заподіяння шкоди

  1. Персонал нашого закладу звертає увагу на ознаки, симптоми та сліди, що свідчать про підозру на жорстоке поводження з неповнолітнім пацієнтом.
  2. Кожен співробітник нашого закладу зобов’язаний і має право вживати заходів у разі підозри, що неповнолітньому пацієнту завдається шкода.
  3. Джерелом заподіяння шкоди дитині може бути поведінка батьків, опікунів, інших осіб, близьких до неповнолітнього, а також поведінка третіх осіб.
  4. Насильство над неповнолітнім може, зокрема, проявлятися у вигляді: - вчинення злочину на шкоду неповнолітньому (наприклад, фізичне насильство, сексуальне насильство), - заподіяння шкоди іншим способом (наприклад, психологічне насильство, залякування, приниження), - явне нехтування життєвими, побутовими та гігієнічними потребами (недоїдання, відсутність гігієнічних умов, незабезпечення необхідного догляду, відсутність одягу).
  5. У разі підозри, що було скоєно злочин на шкоду неповнолітньому пацієнту, слід подати заяву до поліції або прокуратури. У разі підозри, що життю або здоров’ю неповнолітнього пацієнта загрожує небезпека внаслідок застосування щодо нього домашнього насильства, персонал медичного закладу негайно повідомляє про це в поліцію.
  6. У разі обґрунтованої підозри, що неповнолітній зазнає іншої форми насильства, про яку йдеться в Законі від 29 липня 2005 року про протидію домашньому насильству (тобто діям, що порушують його права або особисті інтереси шляхом використання фізичної, психічної або економічної переваги, зокрема поведінці, що порушує гідність, тілесну недоторканність або свободу, у тому числі сексуальну, що завдають шкоди фізичному або психічному здоров’ю, спричиняють страждання чи кривду або викликають почуття загрози, приниження чи мук), медичний персонал має право розпочати процедуру "Блакитної картки".
  7. У інших випадках, коли є підозра щодо заподіяння шкоди неповнолітньому пацієнту (наприклад, нехтування життєвими, побутових та гігієнічних потреб дитини) медичний заклад може звернутися до організаційних підрозділів соціальної допомоги з метою надання підтримки або до суду у сімейних справах з проханням про перевірку стану дитини та сім’ї.

III. процедури та особи, відповідальні за подання повідомлень про підозру у вчиненні злочину на шкоду неповнолітньому, повідомлення опікунського суду, а також — у випадку установ, які мають такі повноваження, — особи, відповідальні за порушення процедури „Блакитної картки”

  1. Усі відомості щодо підозри у заподіянні шкоди неповнолітньому пацієнту персонал медичного закладу повинен повідомляти Арманду Ліппіку або особі, уповноваженій ним.
  2. За порушення відповідної процедури, пов’язаної з підозрою щодо жорстокого поводження з дитиною, та за повідомлення відповідних державних органів відповідає Арман Ліппік або особа, уповноважена ним, за умови, що процедуру „Блакитної картки” може розпочати лише особа, яка працює в медичному закладі за медичною спеціальністю.

IV. Принципи перегляду та оновлення стандартів

Ці Стандарти захисту неповнолітніх щонайменше раз на два роки підлягають аналізу з метою оцінки їхньої відповідності поточним потребам, характеру та масштабам діяльності медичного закладу, а також відповідності нормативно-правовим актам. Висновки за результатами аналізу щоразу слугуватимуть підставою для можливого внесення змін до Стандартів захисту неповнолітніх.

V. сфера повноважень особи, відповідальної за підготовку персоналу закладу або організатора до застосування стандартів; принципи підготовки цього персоналу до їх застосування; а також порядок документування цієї діяльності

  1. За підготовку персоналу компанії AS-DENT STUDIO sp. z o.o. до дотримання Стандартів захисту неповнолітніх відповідає Арман Ліппік або особа, уповноважена ним у письмовій формі.
  2. Особа, відповідальна за підготовку персоналу, повинна володіти знаннями та компетенціями, що дозволяють належним чином донести принципи захисту неповнолітніх, зокрема щодо розпізнавання ознак, які можуть свідчити про жорстоке поводження з дитиною, принципів безпечного спілкування з неповнолітніми пацієнтами, процедур втручання та обов’язків, пов’язаних із повідомленням відповідних органів.
  3. Обов’язок ознайомитися зі Стандартами поширюється на всіх осіб, які виконують роботи на користь закладу та які у зв’язку зі своїми обов’язками можуть мати контакт із неповнолітніми, незалежно від правової основи співпраці, зокрема на стоматологів, асистенток та стоматологічних гігієністок, працівників реєстратури, допоміжного персоналу, стажистів та інших співробітників.
  4. Підготовка персоналу до дотримання Стандартів відбувається до того, як відповідну особу допустять до виконання дій, пов’язаних із контактом із неповнолітніми пацієнтами, і передбачає щонайменше ознайомлення зі змістом Стандартів, обговорення правил безпечних стосунків з неповнолітніми, способів виявлення загроз, а також процедури повідомлення та документування підозр щодо заподіяння шкоди.
  5. Підготовка персоналу може здійснюватися у формі очного навчання, індивідуального інструктажу або дистанційного навчання за умови забезпечення можливості ознайомитися зі Стандартами та роз’яснення можливих сумнівів щодо їх застосування.
  6. Кожна особа, на яку поширюється обов’язок дотримання Стандартів, письмово підтверджує, що ознайомилася з їхнім змістом, розуміє обов’язки, що випливають із них, та зобов’язується їх дотримуватися. Заява зберігається в документації щодо працевлаштування або співпраці з цією особою.
  7. Особа, відповідальна за підготовку персоналу, веде документацію щодо проведених тренінгів та інструктажів, яка, зокрема, містить дату їх проведення, тематичний обсяг, дані про ведучого та список учасників із підтвердженням їхньої присутності.
  8. У разі внесення істотних змін до Стандартів або виявлення невідповідностей у їх застосуванні організовується додатковий інструктаж або доповнювальне навчання, що відповідає обсягу виявлених потреб.
  9. Особа, відповідальна за підготовку персоналу, забезпечує постійну можливість отримати роз’яснення щодо застосування Стандартів та інформує персонал про зміни в правилах захисту неповнолітніх.

VI. Принципи та порядок доведення стандартів до відома батьків або законних чи фактичних опікунів, а також неповнолітніх з метою ознайомлення з ними та їх застосування

  1. Ці Стандарти захисту неповнолітніх розміщені на веб-сайті медичного закладу та вивішені у помітному місці за місцем його діяльності.
  2. Кожна особа, яка працює в медичному закладі, незалежно від правової форми її працевлаштування, письмово підтверджує, що ознайомилася з цими Стандартами захисту неповнолітніх, та зобов’язується їх дотримуватися.

VII. особи, відповідальні за прийом повідомлень про події, що становлять загрозу для неповнолітнього, та надання йому підтримки

  1. Особою, відповідальною за прийом повідомлень про події, що становлять загрозу безпеці або благополуччю неповнолітніх пацієнтів AS-DENT STUDIO sp. z o.o., а також за координацію заходів, що вживаються у зв’язку з виявленням або підозрою щодо заподіяння шкоди неповнолітньому, є Арман Ліппік або особа, уповноважена ним у письмовій формі.
  2. Повідомлення можуть надсилати співробітники, неповнолітні пацієнти, їхні законні представники, фактичні опікуни та інші особи, які володіють інформацією про події, що можуть становити загрозу для благополуччя неповнолітнього.
  3. Звернення можна подавати особисто в установі, телефоном, письмово або електронною поштою, використовуючи контактні дані AS-DENT STUDIO, надані пацієнтам. Особа, яка приймає заявку, зобов’язана негайно передати її особі, відповідальній за проведення втручання.
  4. Особа, відповідальна за прийом повідомлень, проводить попередню оцінку виявлених обставин, вживає заходів для забезпечення безпеки неповнолітнього та координує подальші дії відповідно до процедур, визначених у розділах II та III цих Стандартів.
  5. У разі безпосередньої загрози життю або здоров’ю неповнолітнього співробітник, який дізнався про цю загрозу, зобов’язаний негайно вжити заходів, що відповідають ситуації, зокрема викликати відповідні служби, не чекаючи на рішення особи, відповідальної за прийом повідомлень. Про вжиті заходи слід негайно повідомити цю особу.
  6. Під час здійснення відповідних заходів слід забезпечити неповнолітньому захист його гідності, приватного життя та безпеки, а також можливість висловити власну думку у спосіб, що відповідає його віку, рівню розвитку та індивідуальним потребам.
  7. Особа, відповідальна за проведення втручання, визначає, з урахуванням обставин справи, обсяг необхідної підтримки неповнолітнього, зокрема шляхом забезпечення відповідної медичної допомоги, інформування про доступні форми психологічної підтримки та налагодження співпраці з відповідними установами та органами.
  8. Якщо є підозра, що джерелом загрози для неповнолітнього є його законний представник, опікун або інша близька особа, інформація про звернення та вжиті заходи передається з урахуванням необхідності забезпечення безпеки дитини та чинних правових норм. Інформація не надається особі, передача якої могла б збільшити загрозу для неповнолітнього.
  9. Особи, які беруть участь у прийманні повідомлень та проведенні втручань, зобов’язані зберігати конфіденційність отриманої інформації, за винятком випадків, коли вони зобов’язані передавати її відповідним органам та установам на підставі норм законодавства.
  10. Кожне повідомлення та заходи, вжиті у зв’язку з ним, підлягають документуванню відповідно до правил, визначених у розділі VIII цих Стандартів.

VIII. Порядок документування та правила зберігання інформації про виявлені або повідомлені інциденти чи події, що становлять загрозу благополуччю неповнолітнього

  1. Кожен виявлений або повідомлений випадок, який може становити загрозу безпеці або благополуччю неповнолітнього пацієнта, підлягає документуванню таким чином, щоб можна було встановити обставини його виявлення, масштаб вжитих заходів та спосіб завершення втручання.
  2. Особа, яка отримала інформацію про випадок або підозру щодо заподіяння шкоди неповнолітньому, без зайвої затримки складає службову записку, в якій, зокрема, зазначаються дата та місце події, джерело отриманої інформації, опис спостережених обставин та заходи, вжиті безпосередньо після виявлення інциденту.
  3. Документація, пов’язана з втручанням, може містити копії заяв, службових записок, листування з відповідними органами, підтверджень про надсилання повідомлень та інших документів, необхідних для підтвердження правильності проведених дій.
  4. Документація щодо виявлених або повідомлених інцидентів зберігається таким чином, щоб забезпечити її конфіденційність, цілісність та захист від доступу сторонніх осіб. Документи, складені у паперовій формі, зберігаються у захищеному місці, а електронні документи — у системах, що забезпечують належний контроль доступу.
  5. Доступ до документації щодо втручання мають виключно уповноважені особи в обсязі, необхідному для виконання покладених на них обов’язків. Надання доступу до документації іншим особам або суб’єктам здійснюється виключно у випадках та на умовах, передбачених чинним законодавством.
  6. Документацію щодо втручання зберігають протягом періоду, необхідного для досягнення цілей, для яких вона була складена, з урахуванням чинних правових норм, необхідності підтвердження правильності вжитих заходів та принципів обмеження зберігання персональних даних, що випливають із Загального регламенту про захист даних (GDPR). Конкретні строки зберігання встановлює Адміністратор відповідно до виду документації та правової основи її обробки.  Якщо документи, складені у зв’язку з втручанням, є частиною медичної документації пацієнта, до них застосовуються правила та строки зберігання, визначені в Законі про права пацієнта та Омбудсмена з прав пацієнтів. Адміністративні документи, що стосуються втручання та не є медичною документацією, зберігаються окремо, відповідно до прийнятих Адміністратором правил зберігання.
  7. За ведення реєстру, належне збереження документації та нагляд за її зберіганням відповідає Арман Ліппік або особа, уповноважена ним у письмовій формі.
  8. Персональні дані, що містяться в документації щодо випадків, які становлять загрозу для неповнолітніх, обробляються виключно в обсязі, необхідному для виконання обов’язків, пов’язаних із захистом неповнолітніх, з дотриманням принципів конфіденційності, мінімізації даних та обмеження строку зберігання, що випливають із положень Загального регламенту про захист даних (GDPR).

IX. Вимоги щодо безпечних стосунків між неповнолітніми, зокрема щодо заборонених видів поведінки

  1. Неповнолітні, які перебувають на території закладу, зобов’язані поважати гідність, фізичну недоторканність, приватність та інші особисті права й інтереси один одного, з урахуванням віку та рівня розвитку інших неповнолітніх.
  2. Заборонені будь-які дії, що порушують безпеку або гідність інших неповнолітніх, зокрема застосування фізичного чи психологічного насильства, залякування, приниження, висміювання, дискримінацію, переслідування та порушення права на приватність, зокрема незаконне фіксування або поширення зображення.
  3. Персонал закладу зобов’язаний реагувати на виявлені випадки поведінки, що порушують вищезазначені правила, зокрема шляхом негайного припинення недозволених дій та забезпечення безпеки неповнолітніх.
  4. У разі обґрунтованої підозри щодо заподіяння шкоди неповнолітньому іншим неповнолітнім персонал вживає заходів, визначених у процедурах втручання, передбачених цими Стандартами, з урахуванням інтересів та прав усіх учасників події.

X. Правила користування електронними пристроями з доступом до Інтернету

  1. Користування неповнолітніми електронними пристроями на території закладу має відбуватися таким чином, щоб не становити загрози для їхньої безпеки та не порушувати права й приватність інших осіб.
  2. Електронні пристрої, що входять до оснащення закладу та використовуються в медичних або адміністративних цілях, не надаються неповнолітнім для самостійного користування Інтернетом, за винятком випадків, коли це відбувається в рамках окремо організованої діяльності під відповідним наглядом.
  3. У разі надання неповнолітнім електронних пристроїв або доступу до Інтернету заклад вживає відповідних технічних та організаційних заходів, що обмежують доступ до шкідливого контенту та забезпечують захист персональних даних пацієнтів.
  4. Забороняється використовувати електронні пристрої для порушення гідності, права на приватність або інших прав неповнолітніх, зокрема шляхом переслідування, залякування, а також незаконного фіксування чи поширення зображень інших осіб.

XI. Процедури захисту неповнолітніх від шкідливого контенту та загроз в Інтернеті, а також тих, що зафіксовані в іншій формі

  1. Заклад вживає заходів, спрямованих на захист неповнолітніх від контенту, який може становити загрозу їхній безпеці, гідності або нормальному розвитку, незалежно від способу фіксації чи поширення такого контенту.
  2. Персонал зобов’язаний запобігати наданню неповнолітнім, за допомогою пристроїв або матеріалів, що перебувають під контролем закладу, контенту, який не відповідає їхньому віку та рівню розвитку, зокрема такого, що містить сцени насильства, приниження або дискримінації.
  3. У разі виявлення шкідливого контенту або загрози безпеці неповнолітнього в Інтернеті персонал вживає негайних заходів, спрямованих на мінімізацію загрози, та передає інформацію особі, відповідальній за прийом повідомлень, зазначеній у розділі VII.
  4. Якщо виявлені обставини вказують на можливість заподіяння шкоди неповнолітньому або порушення його прав, застосовуються відповідні процедури втручання, а вжиті заходи документуються відповідно до розділу VIII цих Стандартів.

XII. Принципи визначення плану підтримки неповнолітнього після виявлення фактів жорстокого поводження

  1. У разі виявлення фактів заподіяння шкоди неповнолітньому особа, відповідальна за проведення втручання, розробляє, з урахуванням обставин події та індивідуальних потреб неповнолітнього, план підтримки, спрямований на забезпечення його безпеки та зменшення ризику подальшого заподіяння шкоди.
  2. План підтримки визначає, зокрема, виявлені потреби неповнолітнього, обсяг необхідних заходів щодо захисту та надання допомоги, осіб, відповідальних за їх реалізацію, а також спосіб моніторингу вжитих заходів.
  3. У рамках плану підтримки заклад вживає заходів, що відповідають обсягу його повноважень, зокрема надає необхідну медичну допомогу, інформує про доступні види спеціалізованої допомоги та, у виправданих випадках, співпрацює з відповідними органами та установами.
  4. При визначенні плану підтримки враховуються вік, рівень розвитку, стан здоров’я та індивідуальні потреби неповнолітнього. Співпраця з законним представником або опікуном здійснюється з урахуванням інтересів та безпеки дитини, зокрема у випадках, коли є підозра, що ця особа є джерелом заподіяння шкоди.
  5. План підтримки складається у письмовій формі та зберігається відповідно до правил, визначених у розділі VIII. Його розробка не призупиняє і не замінює обов’язку вжити необхідних заходів втручання та повідомити відповідні органи, якщо цього вимагають норми законодавства.